Розпочався місячник екологічної культури. Ми розпочали його виховною годиною "Чого вчить природа". Адже вона століттями надихала людину. Ми не перестаємо вчитися у неї чомусь новому, важливому і корисному.
Перший урок, як не
дивно, від дятла: "Урок реалістичною фокусування"
Дятел набагато розумніший, ніж ми. Так, він б'ється
головою об дерево, але робить це дуже успішно. Він мислить реалістично - не
намагається розбити дерево навпіл одним ударом, як це хоче зробити більшість з
нас. А ще він фокусується - не стукає в дерево з усіх боків. Він зосереджено
б'є в одну і ту ж точку, повільно просуваючись до своєї мети – до черв'ячка. А
ми шукаємо не черв'яка, а відразу змію, і знайти її ми хочемо не в щільному
дереві, а на присипаній листям землі.
Другий урок - від
риби: "Урок потоку"
Риба завжди пливе проти течії і, всупереч
загальній думці, це правильно. Вона це робить не для того, щоб ускладнити собі
життя, а для того, щоби пропустити повз себе більше води. Так вона отримує
більше їжі та кисню, її життя стає дещо багатшим. Ми ж, на відміну від риби,
завжди намагаємося плисти за течією в стагнуючому потоці. В результаті, замість
30 років життєвого досвіду, ми наживаємо однорічний життєвий досвід 30 разів.
Ми не хочемо виходити із зони власного комфорту, а потім дивуємося, чому в
житті було так мало можливостей. Ми хочемо виграти лотерею, навіть не купуючи лотерейного
квитка.
Третій урок - від
маленьких левенят: "Забруднити личко"
Маленькі левенята вміють вчитися. Вони вчаться у
старших, більш досвідчених, левів. І не за допомогою підручників та розмов, а
на ділі. Вони точно знають - щоб навчитися полювати, потрібно забруднити
мордочку здобиччю. Ми ж боїмося навіть руки забруднити.
Четвертий урок
(соціальний) - від собаки: "Помахайте хвостиком перші"
В 21 столітті вже не важливо, що ти робиш, а
важливо, на що ти мотивуєш інших людей. І прекрасний приклад показує собака.
Вона не думає: "Спочатку ти мене додому приведи, нагодуй і помий, а потім
я тобі помахаю хвостиком". Собака перша віддає свої почуття і лише потім
отримує натомість те, що їй потрібно. При цьому вона не змушує вас їй нічого
давати, вона робить так, що ви самі хочете це зробити.
П'ятий урок - від
змії: "Не ний"
Змія не думає: "У мене немає ні рук, ні
ніг, у мене поганий зір, я народилася не в тій країні, мене ніхто не любить,
мої батьки про мене не дбали з того моменту, коли я вилупилася". Змія
користується тим, що у неї є, ми навіть боїмося цієї
"тварини-інваліда". А якщо їй щось не подобається, вона просто змінює
шкіру і повзе собі далі, не шкодуючи ні про що.
